IEvoH · Системний аналіз
Першопричини кризи
Наш погляд на першопричини цієї кризи представлено на сайті IEvoH — ініціативи зі створення Інституту еволюції людства.
Дослідити першопричиниУ цьому звіті ми формуємо цілісну картину стану середовища існування — від індивідуальної саморуйнівної поведінки до забруднення базових ресурсів і системних економічних стимулів. Комплексне розуміння цих взаємопов’язаних загроз необхідне для розроблення рішень, спрямованих на підвищення якості життя, продуктивності та довголіття.
Частина 1
Виробництво та збут токсичних продуктів вбудовані в поведінкові норми й економіку.
01.1 Сторона споживача
Сторона споживача: значна частка смертності спричинена добровільною деструктивною поведінкою. Моделювання показує, що усунення самих лише шкідливих звичок могло б радикально знизити смертність: нездорове харчування спричиняє приблизно 14% смертей, тютюнокуріння — 15,4%, вживання алкоголю — 4,3% [The Lancet, 2020], а неповноцінний сон — приблизно 8% [JACC, 2023].
Наш аналіз цієї теми перебуває на початковому етапі, а наведені дані охоплюють лише кілька з багатьох деструктивних звичок. Важливо пам’ятати, що смерть — це кінцевий результат, якому передують численні гострі та хронічні захворювання. Тому реальні наслідки значно ширші.
01.2 Сторона виробника
Корупцію традиційно описують як зловживання публічною владою заради особистої вигоди. Однак існує термінологічна прогалина: у мові немає точного слова для бізнесу, модель якого ґрунтується на експлуатації або знищенні чужих чи суспільних ресурсів заради корпоративного прибутку — зокрема здоров’я і добробуту населення, екосистем та довкілля. Для опису цього явища IEvoH запроваджує новий термін — «ворупція».
Економічна система стимулює виробництво і збут токсичних продуктів. Щонайменше 34% глобальних смертей пов’язані з продукцією лише чотирьох індустрій: ультраобробленими харчовими продуктами, алкоголем, тютюном і забрудненням повітря внаслідок спалювання викопного палива [The Lancet, 2023].
Доповідь ВООЗ досліджує ту саму проблему на прикладі Європи й оцінює смертність, спричинену зазначеними чотирма галузями, у 25%. Офіційна заява:
«Промислові підприємства використовують широкий спектр тактик для максимізації прибутку та підриву громадського здоров’я. Ці методи сприяють зростанню нерівності та захворюваності на рак, серцево-судинні й хронічні респіраторні захворювання, а також діабет. [Промисловість] створює серйозну перешкоду для профілактичних заходів. Консолідація цих та інших секторів промисловості в невелику кількість потужних транснаціональних корпорацій дала їм значний вплив на політичний і правовий контекст своєї діяльності та змогу перешкоджати ухваленню нормативних актів… Тактика промисловості включає експлуатацію вразливих людей через цільові маркетингові стратегії, введення споживачів в оману та поширення неправдивих заяв про користь своєї продукції або її екологічну репутацію» [ВООЗ, 2024].
Лише чотири галузі щороку спричиняють передчасну смерть щонайменше в 1,5–2 рази більшої кількості людей, ніж у середньому за рік гинуло у Другій світовій війні.
Але існують й інші чинники. Надмірне споживання цукру, зокрема у складі солодких напоїв, в експериментах на тваринах спричиняє нейроадаптації в дофамінергічній та опіоїдній системах винагороди й супроводжується залежнісноподібними проявами: переїданням, синдромом відміни та потягом [Avena et al., 2008; Murray et al., 2016].
Підлітковий самоконтроль ще розвивається, тому стимули можуть сильніше зміщувати вибір [Steinberg, 2013]. Проте діти мають вільний доступ до цукровмісних напоїв (SSB): їх продають навіть у школах. Існують «однозначні докази» зв’язку маркетингу нездорових продуктів і SSB із дитячим ожирінням [ЮНІСЕФ, 2022].
Одна банка звичайної коли об’ємом 330 мл — мінімальна поширена порція — містить майже на 40% більше цукру, ніж уся рекомендована добова норма для дітей, підлітків і дорослих жінок: 35 г проти 25 г [AHA; Vos et al., 2017].
Вище споживання SSB пов’язане з більшою частотою діабету 2-го типу: +18% на одну порцію об’ємом 250 мл на день [Imamura et al., 2015]. Кожна додаткова щоденна порція асоційована приблизно з 8-відсотковим зростанням ризику загальної смертності [Zhang et al., 2020]. У 2020 році напої з доданим цукром були пов’язані приблизно з 2,2 млн нових випадків діабету 2-го типу, 1,2 млн нових випадків серцево-судинних захворювань і близько 340 000 смертей у світі [Lara-Castor et al., 2025].
Частина 2
Деградація ґрунту, забруднення повітря і накопичення синтетичних хімікатів у водних системах.
02.1 Базові ресурси
«Майже 40% усієї суші зайнято сільським господарством. 52% цих земель уже деградували, що загрожує продовольчій безпеці в усьому світі. Однак, зіткнувшись із тривалим падінням продуктивності та дефіцитом води, фермери парадоксальним чином вдаються до ще агресивнішого використання шкідливих агрохімікатів і неефективних систем зрошення, лише поглиблюючи кризу» [UNCCD, 2022Дані Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням].
Щороку втрачається ще 100 млн гектарів здорових і продуктивних земель [UNCCD Data Dashboard, 2024].
Застосування пестицидів подвоїлося за останні 25 років [Goulson et al., 2018]. Водночас вплив пестицидів, які застосовують масово й часто законно, на захворюваність на рак може бути співмірним зі шкодою від куріння [Deep Science Ventures, 2025].
Сліди агрохімікатів фіксують повсюдно: аналіз зразків меду з усього світу показав, що 75% із них містять неонікотиноїдні інсектициди [Mitchell et al., Science, 2017].
02.2 Базові ресурси
Понад 90% населення світу зазнає впливу забрудненого повітря на рівнях, вищих за рекомендації ВООЗ [Deep Science Ventures, 2025]. Забруднення повітря спричиняє кожну восьму смерть на планеті, що робить його другим за значущістю чинником ризику смерті у світі [State of Global Air, 2024].
02.3 Базові ресурси
PFAS асоціюються зі зростанням метаболічних і серцево-судинних ризиків. PFAS у питній воді пов’язують із підвищеною захворюваністю на кілька груп раку — травної та ендокринної систем, порожнини рота й глотки, дихальних шляхів [Nature, 2025]. Зростання рівня PFAS у крові пов’язують із вищою ймовірністю діабету 2-го типу — приблизно на 31% [eBioMedicine, 2025] — і погіршенням серцево-судинного здоров’я — приблизно на 62% [Frontiers in Public Health, 2024]. Метааналізи також показують вимірювані зміни рівня гормонів щитоподібної залози [Science of the Total Environment, 2024].
Синтетичні речовини PFAS виявлено повсюдно. У багатьох місцях їхня концентрація в дощовій воді настільки висока, що її не можна вважати безпечною для пиття [Deep Science Ventures, 2025]. Щонайменше один вид PFAS виявляють у 45% зразків питної водопровідної води у США [USGS, 2023]. PFAS присутні в крові майже всіх жителів США [CDC/NHANES, 2024].
Понад половина річок і майже всі прибережні морські води Європи — затоки та гирла річок — перевищують норми безпеки за вмістом «вічних хімікатів». У деяких країнах, зокрема Франції та Бельгії, забруднено 100% перевірених водойм [JRC, 2024]. У США PFAS виявляють у прісноводній рибі в усіх 48 континентальних штатах: із 349 проб лише одна не містила PFAS, які можна було виявити, а в окремій вибірці PFAS виявили в усіх 152 пробах [N. Barbo et al., 2023].
PFAS проникли навіть в океани: їх знаходять на всіх рівнях морського харчового ланцюга — від прибережних дельфінів до глибоководних хижаків. Високі концентрації PFAS присутні навіть у найвіддаленіших популяціях китів [Pereira et al., 2025]. Це означає, що їхнього впливу й пов’язаних із ними ризиків зазнають і люди, і тварини.
«Вічні хімікати» не розкладаються: вони накопичуються в довкіллі та організмі. Водночас безпечного порога, нижче якого шкода для здоров’я відсутня, не встановлено. Навіть низькі рівні, поширені серед населення, уже демонструють негативні зв’язки зі здоров’ям [Exposure and Health, 2024]. Вживання лише однієї порції місцевої прісноводної риби на рік може помітно підвищувати рівень PFOS — одного з видів PFAS — у крові. За оцінкою авторів, одна така порція співмірна приблизно з місяцем споживання води з високим вмістом PFOS [Environmental Research, 2023].
Частина 3
Забруднення мікропластиком і системне ігнорування проблеми.
03.1 Синтетичні полімери
Хімічна основа сучасної пластикової індустрії: фталати — роблять пластик гнучким та еластичним, наприклад ПВХ, харчові плівки, іграшки й крапельниці; бісфеноли — роблять пластик твердим і прозорим, наприклад офісні бутлі для води; антипірени — вогнезахисні добавки в побутовій техніці, меблях та автомобілях; та інші речовини. Вони використовуються повсюдно завдяки дешевизні й зручності.
Сукупна смертність лише від цих трьох груп становить близько 600 000 людей на рік у 38 досліджених країнах [The Lancet, 2025]. За прямої екстраполяції на весь світ показник може сягати приблизно 2 млн смертей щороку, що перевищує кількість загиблих у ДТП.
Мікропластик виявлено практично повсюдно, зокрема в тканині людського мозку, де його концентрація зросла приблизно на 50% за останні вісім років [University of New Mexico, 2025]. Поліетиленовий мікропластик може діяти як «троянський кінь», полегшуючи надходження BPA до клітин; спільний вплив PE-мікропластику й BPA спричиняє синергічні токсичні ефекти та ендокринні порушення [Scientific Reports, 2025].
Окрім власних добавок, мікропластик проявляє «векторний ефект»: сорбує гідрофобні органічні забруднювачі з води, переносить і вивільняє їх у кишечнику водних організмів, що посилює біоакумуляцію [Chemosphere, 2025].
Брак інформації: це доведена мінімальна шкода від трьох найбільш досліджених груп хімікатів — лише трьох із багатьох. «Приблизно 75% хімікатів, що містяться в пластику, не були оцінені з погляду їхнього впливу на здоров’я людини. Із тих, щодо яких дані доступні, приблизно 75% були визнані особливо небезпечними через токсичність, стійкість, здатність до біоакумуляції та мобільність. Майже 1500 із цих хімікатів є канцерогенними, мутагенними або токсичними для репродуктивної системи, а понад 1700 токсичні для конкретних органів, наприклад печінки. […] Для більшості пластикових виробів, з якими ми стикаємося в повсякденному житті, доступно мало інформації або вона взагалі відсутня щодо їхнього хімічного складу, токсичних ефектів чи потенційної небезпеки» [The Lancet Countdown on health and plastics, 2025].
Попри це, в усьому світі воду й далі продають у пластикових пляшках та офісних бутлях, а методи зберігання і транспортування часто не враховують чинники, що посилюють виділення хімікатів у воду: нагрівання, сонячне випромінювання та старіння тари. Перевірка води на PFAS і очищення від них також залишаються вкрай рідкісною практикою.
Це означає, що більшість населення США та Європи, а ймовірно, і всієї планети регулярно споживає воду, яка одночасно зазнає і забруднення токсичними виділеннями пластику, і PFAS.
Частина 4
Запізніле регулювання та застарілі моделі оцінювання ризику.
04.1 Система і здоров’я
«Світ стикається зі зростанням захворюваності на рак, зниженням фертильності та збільшенням кількості хронічних захворювань… Індустріальна економіка створила понад 100 мільйонів нових хімічних речовин… Наше розуміння токсичності застаріло, оскільки спирається на 500-річну концепцію „доза робить отруту“.
Регулятори й корпорації досі переважно покладаються на застарілу токсикологічну модель, яка ігнорує немонотонні дозові криві, комбінований ефект багатьох хімікатів і відмінності між статями. Ця модель використовує високі дози для визначення безпечних порогів і тому часто не виявляє токсичних ефектів низьких доз, особливо у випадку ендокринних руйнівників» [Deep Science Ventures, 2025].
Звіт безперервно доопрацьовується в міру появи нових даних і зворотного зв’язку. Наше завдання – постійно підтримувати цілісну картину світу в актуальному стані, а не створювати документ, що швидко застаріває. Ми запрошуємо фахівців долучитися до цієї ініціативи в межах проєкту IEvoH .
Останнє оновлення
Додано розділи «Зламана саморегуляція» та «Сторона споживача», а також поняття «ворупція».
IEvoH · Системний аналіз
Наш погляд на першопричини цієї кризи представлено на сайті IEvoH — ініціативи зі створення Інституту еволюції людства.
Дослідити першопричиниДослідницька співпраця
Якщо у вас є дослідження, дані або аргументовані зауваження, які можуть посилити чи скоригувати звіт, надішліть їх нашій групі.
Зв’язатися з намиНезалежний науковий проєкт
Цей звіт створено незалежно, без комерційної мети та зовнішнього фінансування. Ваша підтримка допомагає продовжувати дослідження проблем і пошук рішень.
Підтримати роботуВнесок не дає права на податкове вирахування: некомерційну організацію ще не зареєстровано.